ЗА ЗАКОНОМ ЧИ ПО «ПОНЯТІЯХ»? Версия для печати Отправить на E-mail 
   
 

Про контрреволюцію у Воловецькій районній раді, що була розпочата ще за балогових часів, писано чимало й мовлено дуже і дуже багато.

У свій час мукачівські биндюжники «з’їли» голову райради, представника БЮТ Олександра Бирковича. «Їли» силовим методом і ми тут не будемо вести бесіду про «святого» Бирковича і плохишів мукачівських чи воловецьких. Постараємось максимально коректно донести ситуацію, що склалася на сьогоднішній день в зазначеній раді. Олександр Биркович, незважаючи на рішення Львівського апеляційного суду щодо його поновлення на посаді, до сьогоднішнього дня із правдивою печаткою райради нині змушений бити байдики. Виконавча служба області до сих пір не спромоглася довести до логічного кінця виконання рішень суду.

Отут ми добираємось до кульмінаційної точки нашої бесіди. Ні, я не збираюсь звинувачувати у всіх гріхах начальника служби пані Наталію Панову, далеко ні, але бесіда з нею таки відбулась. Підстава? А саме в середу по електронній пошті ми отримали інформацію з Ужгородського прес-клубу реформ під заголовком: «Закарпатська виконавча служба – краща в Україні за показниками роботи». Але це, шановні читачі, стосується виключно, так би мовити, матеріальної сторони роботи зазначеної служби і погодьтеся, що подеколи вона вражає, бо, як запевнила пані Панова до стягнення в цьому році підлягало 812 млн. грн., (проти 535 у відповідний період минулого року). Це в основному штрафи, повернення кредитів, автомашини. Зокрема в цьому році в боржників вилучено 850 автомобілів. Взагалі до бюджету надійшло коштів на 117% від доведеного службі плану. Хоча, як можна доводити план по штрафах трохи дивує, але, погодьтеся, що в загальному плані видно, що робота проводилась.

Так-то воно так, але коли ми в бесіді з пані Пановою торкнулись справ навколо Воловецької «контрреволюції», то тут вони почали набирати трішечки іншого забарвлення. Ні, ми не збираємось втягувати в політику пані Панову і її службу, далеко ні, але те, що виконання рішень і в «мирських» ділах мають мати логічне чи правове закінчення, то в мене особисто сумнівів немає.

Кажуть, недолугість законодавства не завжди сприяє завершенню справ. Можливо, але давайте поопонуємо виконавчій службі, яка пояснює, що вона вже два рази штрафувала Воловецьку раду, а з них, як вода з гусака. І намагаються пояснити, що далі вже мала б настати кримінальна відповідальність, а то, мовляв, справа прокурорів.

І я так кажу, і ми готові опублікувати всі звернення виконавчої служби до прокурорів і обґрунтування – чому вони відмовляються, наприклад, припинити свавілля і нарешті забрати  чоловіка балог, який сидить в керівному кріслі воловецької райради із фальшивою печаткою. Який ще треба прийняти закон, щоби копнути декого в гузицю? А тим часом ми отримали із Жденієва черговий лист про те, що ліс так рубають, аж гай гуде. І є на то рада?

Одна, хіба почати жити вже не «за законами», а таки «по понятіях», бо, бачите, закони, кажуть, недолугі. Воно так, але тоді, вибачайте, вже й до гаплика недалеко. Хтось зверху, з головних пагорбів держави «фільтрує» ситуацію чи пущено все на відкуп? Отут стає страшнувато, і це не боязнь за подальшу долю цього ж пана Олександра Бирковича. Ні, за нас з вами всіма, бо ми видимо, що всілякі борги з нас вибити держава ще має силу, а стати на захист Прав і Свобод – даруйте, повний імпотент.

Недолуге законодавство? Схоже, що ні, скоріше всього все-таки чиновницька відповідальність з певним відчуттям безкарності. Ну, а як ще інакше можна пояснити, що вас може виконавча служба, даруйте, роздіти догола, а добитися відкриття кримінальної справи, з якої аж стирчать вуха бандюків всіх мастей – не під силу? Відповідей немає. І ми про подібні речі мало не кожного дня читаємо в інтернеті, дещо пробивається і на програму Шустера, як, наприклад, дивний напад на громадську приймальню нардепа від БЮТ в центрі Києва. Нападників, які ніби «працювали» під прикриттям налогової поліції так і не вирахували. Пан Бродський ніс таку ахінею від якої пересмикувало схоже і самого ведучого. Невдалих спікерів, погодьтеся, підбирають Януковичі – то Чечетов мелькав до болю в очах, тепер – багатовекторний Мішаня. Є проблеми, так би мовити, в обличчях і це очевидно. Отже, закінчуючи сьогоднішню бесіду, хотів би підкреслити, що не переслідував мети в який спосіб принизити зазначену виконавчу службу, чи вигородити того ж пана Бирковича.

Хай згине світ, але працює закон – так колись волали мудрі, а тому на цьому мало би базуватися і наше верховенство права. Але цього не видно, хоча і донині всі наші студенти починають з «римського права». Баєчки такі їм професура розповідає, як виходить, бо на практиці спостерігаємо зовсім інше і що немає жодних, навіть натяків на верховенство Прав і Свобод. Жаль! А тому таки має рацію пані Панова, коли каже про зміну законів чи їх недолугість. Але відразу виникає запитання: а яка влада годна це вчинити, заганяючи й себе саму в певні рамки? А тому ми, кохані, про це повинні думати повсякчас.

Шануймося!

Ігор ГАВРИЛІВ