У невеликому закарпатському селі Куштановиця, розташованому неподалік від Мукачева, покоїться вельми шанована односельцями людина – в минулому простий колгоспний водій, потім депутат обласної ради Михайло Токар. Похований цей гідний чоловік біля церкви, яку на його ж кошти і побудували. На могилі завжди квіти. А на Воловеччині в його пам”ять на горі Цицька- передгір”ї  Темнатика, на відмітці 1212 метрів над рівнем моря височіє 8-ми метровий православний хрест, на замовлення “братви” зварений з труб і встановлений газовиками за допомогою гелікоптера в роковини смерті “авторитета”

Великим авторитетом користувався Михайло Токар серед земляків і був більш їм відомий як авторитет злочинного угруповання Геша.

В середині 90-х років серед кримінальних регіональних груп мукачівська братва, лідером якої був Токар, вважалася однією з найбільш серйозних. Мукачівці контролювали не тільки свою область разом з її адміністративним центром – Ужгородом, а й усі «виходи» на закордон. Подейкують, що всі підприємці від бізнесу і від криміналу, які мали справи в Словаччині, Чехії та Угорщини, платили Геші чималу данину.

Сам Геша, будучи простим водієм, почав свою «кар’єру» з автомобільного бізнесу – на початку 90-х років відкриття кордонів дозволило «ганяти» в Україну уживані і крадені іномарки. Потім Михайло Токар всерйоз зайнявся горілкою і скоро узяв під свій контроль усе виробництво спиртних напоїв в Закарпатті. Серед українських кримінальних авторитетів Геша займає особливе місце – з одного боку, він жодного дня не провів за гратами, а з іншого – вважався злодієм в законі, який виступав третейським суддею в кримінальній «громадськості» України. Одним з перших серед авторитетів Михайло Токар, який спочатку й рекетом не гидував, вирішує легалізувати свій бізнес. він організовує в Мукачеві ринок під назвою «ГІД» – абревіатура, що розшифровується як «Геша та інші». В цей же час Михайло Токар виганяє з рідної області сильну чеченське злочинне угруповання і стає одноосібним кримінальним господарем в Закарпатті. Звичайно, як і кожен український кримінальний «ПАПА», Михайло Токар був любителем спорту. Він створює в Мукачеві клуб греко-римської боротьби і через нього міцно тримає в своїх руках місцеву кримінальну молодь. До кінця 90-х років Михайло Токар став одним з найбагатших людей в Закарпатті.

У 1998 році Геша і сам вирішив зайнятися політикою – навесні його обирають депутатом Закарпатської обласної ради від Мукачева, але володарем депутатського мандата Михайло Токар був недовго. Двадцять п”ятого  грудня 1998, на саме католицьке Різдво, 36-річний Геша був убитий. Сталося це біля самого будинку авторитету.  При в’їзді в ворота власного обійстя машину Геші розстріляли впритул з автоматів Калашникова двоє невідомих. В нього випустили сорок куль, а потім добили двома контрольними пострілами в серце з чеських пістолетів. Смерть лідера викликала буквально шок серед закарпатських «братків», не менш були вражені і правоохоронці. До сих пір , подейкують, що свого часу за допомогою до Геші зверталися і високі столичні міліцейські чини. Провести в останню путь депутата обласної ради Михайла Токаря прийшло близько п’яти тисяч людей. За труною авторитету, з якої  лунали траурні марші /подейкують що на протязі 4о днів/ тяглася довжелезна вервечка дорогих автомобілів з київськими, російськими, словацькими та угорськими номерами.

Причини, які спонукали  «замовити» Гешу, достовірно не відомі. Існує версія, що кримінальні авторитети всіх мастей посварилися    через розподіл “гуманітарки”, яку масово надсилав весь світ  на Закарпаття під  час листопадової повені 1998 року…

Переглядаючи Закарпатські газети.