Погода для народа          

Gismeteo.Месяц

http://www.gismeteo.ua/city/busy/?city=12035         

http://httpsamsomuchb.blog.net.ua/wp-admin/ – управління

Український гідрометеорологічний центр
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи    

Навіває людям думи благородні,

Промовляє палко до людських сердець:

Бережіть свій рідний Воловець!

Стоїть Хрест Господній на горі високій,

В нім надія наша на радість і спокій, –

То Господь взиває до наших сердець :

Полюбіть свій рідний Воловець!

Полюбімо в нім не суєтне, а сутність!

Ми зазнали горя! – вірмо у майбутність,

І по вірі й праці нам воздасть Творець,

Поблагословивши Воловець!

І спасенний дар Його благословення

Хай нас піднесе над лиха сьогодення,

І постане з наших добрих устремлінь

Воловець щасливих поколінь!

Тож і нині й завжди хай благословиться

Наша верховинська маленька столиця,

В царстві гір – веселий людський острівець,

Дорогий наш, любий Воловець!

Файл:Ukraine-Volovets winter.jpg ВОЛОВЕЦЬ ПЕРЕХОДИВ ВІД ОДНОГО ВЛАСНИКА ДО ІНШОГО.

За свою більше,як півтисячолітню історію Воловець з околицями переходив від одного власника до другого.
В 1433 р.він вперше згадується,як слов янське поселення,що було власністю феодалів Піреньї і Білкеїв.
На початку 17 ст.Воловець був включений в Мукачівську домінію і в 1628р.начальник гарнізону Мукачівського замку Янош Балиндя подарував поселення Олексі Шимону,який зобов язався заселити
Воловецькі землі своїми кріпаками,в зв язку з тим,що пісні,бідні землі родили тільки овес,через,те були малозаселені.В 1649 р.в поселені проживало декілька десятків сімей,які займались скотарством,
в їхньому господарстві було 12 коней,100 корів і волів,244 овець,58 свиней.Кріпаки віддавали феодалам дев ятину від злиденних врожаїв , десятину від скотарства  і відбували 2 дні барщини в тиждень.
В 1657р.польські війська відомстили Дердью Ракоці,за те,що він уклав союз з Богданом Хмельницьким-розорили і спустошилиВоловець.
В 1728 р. Воловець відійшов до Мукачівсько-Чинадіівської домінії і став власністю графа Карла Шенборна.Згідно урбарію 1773р. село нараховувало 38 кріпаків І 10 желерів /безземельні/.
В 19ст. Воловець був відносно крупним верховинським селом.
В 1760 р. в ньому проживало 600 чоловік,що жили в страшній бідності в малесеньких хижах по 10-15 чоловік.В основному це були наймити Шенборна.
В 1872 р.на околиці села італійські промисловці почали будувати залізничну дорогу,а в 1906 р.мадьярська фірма встановила парову лісопилку,на якій працювало 25 чоловік з 1280 людей,що проживалив селі.Основний загал жив в дерев яних хижах вкритих шинглями
/широкими дранкою/,але й були 24 кам яних і один триповерховий будинки.Великий будинок був власністю багатія Грінберга.
Як на той час в селі проживали досить грамотні люди,третина, яких вміла читати і писати.
В квітні 1919р.Воловець був окупований військами буржуазної Чехії.Життя стало ще тяжчим.
В 1914р. на коротенький час російські війська заволоділи селом.Більше,як 200 мешканців пішли добровольцями з військом.
В 1919 р.коли у Венгрії переміг соціалістичний заколот,у Воловці теж проголосили Радянську владу,яка проіснувала трошки більше місяця.В квітні місяці цьогож року Воловець був вдруге окупований чехами.
В 1938р.у Воловці проживало 2350 жителів,продовжувала існувати початкова школа,в якій навчалося 120 дітей,яких навчали 7 вчителів.
В березні 1939р.у Воловець вкотре увійшли війська хортистської Венгрії.
У вересні 1939 р.жителі селища зустрічали червоноармійців Червоної Армії.
Під  час 2 Світової війни 9 жовтня 1944р бійці 351 срілецької дивізії  визволили село.
В 1946 р.почав діяти медпункт,а через рік лікарня на 40 ліжок, в якій працювали 12 лікарів.,а за два роки до цього поновила свою роботу початкова школа і на її базі відкрилася середня.В 1950р.21 вчитель навчали 320 учнів.
В 1958 р. почав працювати соко-винний завод.
В 1963р. на базі лісопереробного завду був створений Воловецький лісокомбінат.
Через десять років /1973р/ вступив в дію Воловецький завод ’Електрон.’
З 1991р. Воловець, як і вся Україна перейшов на слідуючу стадію розвитку.

Детально про селище Воловець

Воловець (рос. Воловец, угорською: Volóc) — районний центр Воловецького району Закарпатської області Україні. Населення складає 5178 осіб.

Воловець – селище міського типу, що знаходиться в високогір’ї Українських Карпат, на південь від водороздільного хребта, та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика у підніжжі вершин Темнатик та Плай, на висоті біля 500 м над рівнем моря. Через Воловець проходить залізниця, котра сполучає Київ та Чоп. За 11 км від Воловця через с. Нижні Ворота проходить міжнародний автобан М17(Брест(фр.)-Київ).

Відстань від Воловця до обласного центру (Ужгород) 115 км. Відстань до Львова 190 км. Відстань до Києва 750 км.

Телефонний код = 3136, Поштовий індекс = 89100

Історія

Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 року, коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та частково Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого ,а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію . У 1625 році начальник гарнізону Мукачівського замку Янош Балиндя подарував його Олексі Шімону . В дарчій грамоті, підтвердженій в 1628 році , вказувалося, що новий хазяїн зобов”язаний поселити тут своїх кріпаків.

Y 1645 році трансільванський князь Дердь ІІ Ракоці , який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь , приєднав до них і Воловець. Село в той час було невеликим , в ньому проживало кілька десятків сімей . Основним заняттям жителів було тваринництво. На початку ХVI ст. селяни були повністю закріпачені.Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця. Так, в 1657 році польські війська на чолі з воєводою Любомирським зробили наїзд на володіння цього князя . Багато сіл, в тому числі і Воловець були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703- 1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 році перейшли до графа Карла Шенборна . Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадіївську домінію. Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів . У 1761- 1762 рр. 33 жителі Воловця знаходилися в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 року на Закарпатті вибухнуло повстання селян , в якому прийняли участь і жителі села . В результіті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінили.

Y другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 1870 році в ньому проживало 600 чоловік . У 30-ті роки ХІХ ст. у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 році італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці .

На початку ХХ ст. Був збудований лісопильний завод, на якому працювало 25-30 чоловік. У 1906 році одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку . яка виготовляла будматеріали. В 1900 році в селі проживали 1284 чол., в т. ч. 839 українців , 253 німців, 177 угорців , 3 словаки, 1 румун , 11 євреїв ; в селі було 198 будинків, з яких 24 кам’яних та 174 дерев’яних. Трьохповерховий будинок належав багатому Грімбергу . У 1882 році у Воловці почав діяти перший навчальний заклад –– державна початкова школа . У 1900 році тільки 346 жителів вміли читати і писати . У 1944 році почала функціонувати початкова школа , а в 1945 році на її базі – середня. Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена в добу бронзи. У 1930 році тут знайдено два скарби , які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів , які підтверджують існування тут поселення у кін. ІІ тис. до н.е. За переказами, назва Воловця походить від назви річки Волівчик, в якій пастухи в давнину напували волів, які паслись на багатих травами полонинах.

смт Воловець Основні дані Відстань Селищна влада

ВоловецьВоловець на карті Воловецького району
Воловець на карті Воловецького району
Країна Україна Україна
Область/АРК Закарпатська область
Район/міськрада Воловецький район
Рада Воловецька селищна рада
Код КОАТУУ: 2121555100
Офіційний сайт:
Засноване 1433
Статус із 1957 року
Площа 6,67 км²
Населення 5178 осіб (2004)
Густота 775,850 осіб/км²
Поштовий індекс 89100
Телефонний код +380 3136
Географічні координати 48°42′40″ пн. ш. 23°11′18″ сх. д. / 48.711111° пн. ш. 23.188333° сх. д. (G)Координати: 48°42′40″ пн. ш. 23°11′18″ сх. д. / 48.711111° пн. ш. 23.188333° сх. д. (G)48.711111, 23.188333
Висота над рівнем моря 492 м
Водойма Вича (притока Латориці) та Волівчик
Найближча залізнична станція: Воловець
Адреса 89100, Закарпатська обл., Воловецький р-н, смт.Воловець, вул.Пушкіна,7

Воловець взимку

Воловець, гора Темнатик

Карта

Волове́ць (рос. Воловец, угорською: Volóc, біл. Валавец (Vałaviec)) — селище міського типу, районний центр Воловецького району Закарпатської області України. Воловець знаходиться в високогір’ї Українських Карпат, на південь від водороздільного хребта, та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика у підніжжі вершин Темнатик та Плай, на висоті біля 500 м над рівнем моря. Через Воловець проходить залізниця, котра сполучає Київ та Чоп. За 11 км від Воловця через с. Нижні Ворота проходить міжнародна траса М17 (Брест (Франція)Київ). Відстань до обласного центру (Ужгород) 115 км, до Львова 190 км, до Києва 750 км.

Зміст

[сховати]

//

[ред.] Населення

У 1870 році в Воловці проживало 600 чоловік, В 1900 році в селі проживали 1284 осіб, в т. ч. 839 українців , 253 німців, 177 угорців , 3 словаки, 1 румун , 11 євреїв . В 2004 році проживало 5178 осіб.

[ред.] Історія

Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена в добу бронзи. У 1930 році тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів , які підтверджують існування тут поселення у кін. ІІ тис. до н.е. За переказами, назва Воловця походить від назви річки Волівчик, в якій пастухи в давнину напували волів, які паслись на багатих травами полонинах.

Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 року, коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та частково Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого ,а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію . У 1625 році начальник гарнізону Мукачівського замку Янош Балиндя подарував його Олексі Шімону . В дарчій грамоті, підтвердженій в 1628 році, вказувалося, що новий хазяїн зобов’язаний поселити тут своїх кріпаків.

Y 1645 році трансільванський князь Дердь ІІ Ракоці , який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь, приєднав до них і Воловець. Село в той час було невеликим , в ньому проживало кілька десятків сімей . Основним заняттям жителів було тваринництво. На початку XVI ст. селяни були повністю закріпачені. Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця . Так, в 1657 році польські війська на чолі з воєводою Любомирським зробили наїзд на володіння цього князя. Багато сіл, в тому числі і Воловець були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703- 1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 році перейшли до графа Карла Шенборна. Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадіївську домінію.

Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів . У 1761- 1762 рр. 33 жителі Воловця знаходилися в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 року на Закарпатті вибухнуло повстання селян , в якому прийняли участь і жителі села. В результіті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінили.

Y другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 30-ті роки ХІХ ст. у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 році італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці.

На початку ХХ ст. Був збудований лісопильний завод, на якому працювало 25-30 чоловік. У 1906 році одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку яка виготовляла будматеріали. В 1900 році в селі проживали 1284 чол., в т. ч. 839 українців , 253 німців, 177 угорців , 3 словаки, 1 румун , 11 євреїв ; в селі було 198 будинків, з яких 24 кам’яних та 174 дерев’яних. Трьохповерховий будинок належав багатому Грімбергу . У 1882 році у Воловці почав діяти перший навчальний заклад – державна початкова школа. У 1900 році тільки 346 жителів вміли читати і писати. У 1944 році почала функціонувати початкова школа , а в 1945 році на її базі – середня.