березня 14, 2012Відносини, Доля, Загальне, Історія, Край, Люди, Новини, Скандали

У невеликому закарпатському селі Куштановиця, розташованому неподалік від Мукачева, покоїться вельми шанована односельцями людина – в минулому простий колгоспний водій, потім депутат обласної ради Михайло Токар. Похований цей гідний чоловік біля церкви, яку на його ж кошти і побудували. На могилі завжди квіти. А на Воловеччині в його пам”ять на горі Цицька- передгір”ї  Темнатика, на відмітці 1212 метрів над рівнем моря височіє 8-ми метровий православний хрест, на замовлення “братви” зварений з труб і встановлений газовиками за допомогою гелікоптера в роковини смерті “авторитета”

Великим авторитетом користувався Михайло Токар серед земляків і був більш їм відомий як авторитет злочинного угруповання Геша.

В середині 90-х років серед кримінальних регіональних груп мукачівська братва, лідером якої був Токар, вважалася однією з найбільш серйозних. Мукачівці контролювали не тільки свою область разом з її адміністративним центром – Ужгородом, а й усі «виходи» на закордон. Подейкують, що всі підприємці від бізнесу і від криміналу, які мали справи в Словаччині, Чехії та Угорщини, платили Геші чималу данину.

Сам Геша, будучи простим водієм, почав свою «кар’єру» з автомобільного бізнесу – на початку 90-х років відкриття кордонів дозволило «ганяти» в Україну уживані і крадені іномарки. Потім Михайло Токар всерйоз зайнявся горілкою і скоро узяв під свій контроль усе виробництво спиртних напоїв в Закарпатті. Серед українських кримінальних авторитетів Геша займає особливе місце – з одного боку, він жодного дня не провів за гратами, а з іншого – вважався злодієм в законі, який виступав третейським суддею в кримінальній «громадськості» України. Одним з перших серед авторитетів Михайло Токар, який спочатку й рекетом не гидував, вирішує легалізувати свій бізнес. він організовує в Мукачеві ринок під назвою «ГІД» – абревіатура, що розшифровується як «Геша та інші». В цей же час Михайло Токар виганяє з рідної області сильну чеченське злочинне угруповання і стає одноосібним кримінальним господарем в Закарпатті. Звичайно, як і кожен український кримінальний «ПАПА», Михайло Токар був любителем спорту. Він створює в Мукачеві клуб греко-римської боротьби і через нього міцно тримає в своїх руках місцеву кримінальну молодь. До кінця 90-х років Михайло Токар став одним з найбагатших людей в Закарпатті.

У 1998 році Геша і сам вирішив зайнятися політикою – навесні його обирають депутатом Закарпатської обласної ради від Мукачева, але володарем депутатського мандата Михайло Токар був недовго. Двадцять п”ятого  грудня 1998, на саме католицьке Різдво, 36-річний Геша був убитий. Сталося це біля самого будинку авторитету.  При в’їзді в ворота власного обійстя машину Геші розстріляли впритул з автоматів Калашникова двоє невідомих. В нього випустили сорок куль, а потім добили двома контрольними пострілами в серце з чеських пістолетів. Смерть лідера викликала буквально шок серед закарпатських «братків», не менш були вражені і правоохоронці. До сих пір , подейкують, що свого часу за допомогою до Геші зверталися і високі столичні міліцейські чини. Провести в останню путь депутата обласної ради Михайла Токаря прийшло близько п’яти тисяч людей. За труною авторитету, з якої  лунали траурні марші /подейкують що на протязі 4о днів/ тяглася довжелезна вервечка дорогих автомобілів з київськими, російськими, словацькими та угорськими номерами.

Причини, які спонукали  «замовити» Гешу, достовірно не відомі. Існує версія, що кримінальні авторитети всіх мастей посварилися    через розподіл “гуманітарки”, яку масово надсилав весь світ  на Закарпаття під  час листопадової повені 1998 року…

Переглядаючи Закарпатські газети.

 

жовтня 23, 2011БУДНІ, Випадки, Загальне., Край, Новини
«Днями я відвозив свого брата Віктора в Ужгородську лікарню, — розповів редакції працівник Міжгірської автошколи Сергій Солодовник. — Брат хворий, має приймати дорогі уколи, на які зібрав і позичив 11 тисяч гривень.Для нас це дуже серйозна сума. У с. Нижні Ворота ми зупинилися на узбіччі біля джерела зі святим образом, щоб Віктор прийняв таблетки, після чого рушили далі. Через півгодини, вже біля Сваляви, брат спохопився, що забув біля джерела барсетку з таблетками й грошима.

…далі »

вересня 22, 2011Загальне, Історія, Край, РАЙОН

Мабуть ніхто вже й не знає, що у 1949 році пропонувалося Мукачево  перейменувати в Октябрськ, Хуст- на Красногорськ, Іршаву-на Синяву, Рахів- на Комсомологрськ, Тячів- на Шевченкове, Воловець- на Перевал і відповідно район на Перевальський.

Перейменування закарпатських населених пунктів відбувалося разів десять за рішенням республіканських і обласних державних органів на протязі 1960,1962,1967,1975,1990,1992, 1993 років.

Перше перейменування відбулося у червні 1946 року. Тоді Верхні Верецки стали Верхніми Воротами, а Нижні Верецьки – Нижніми  Воротами, Волове-Міжгір”ям.

вересня 21, 2011Загальне, Край, РАЙОН, Свята, сільська влада

Західна Україна стає центром фестивального туризму країни – свій бієнале тепер є мало не в кожному селі. …далі »

вересня 13, 2011Загальне, Історія, Край, Новини, РАЙОН

Минуле Воловецької штреки

Posted on 22.03.2011 by АлМаСЗалишити коментар

 

 

1 Vote

 

Воловецька штрека.

Близько 15 відсотків верховинців з Воловецького  краю, котрий потерпає від повального безробіття, “годує” залізниця, дає важку, але досить оплачувану роботу, котра забезпечує заможний достаток їхнім сім”ям.

З тих пір пролетіло немало часу. Ось вже 130 років по залізній дорозі гуркочуть поїзди. Як же це було? Як появились тунелі і мости?

…далі »

травня 30, 2011Загальне, Історія, Край, РАЙОН

Воловець

Трембіти звук над горами лунає
І пісні стрепенулися серця
Історія народу виринає
З мелодії гірського Воловця

…далі »

лютого 7, 2011Відносини, Влада і політика., Загальне, Історія, Край, Область, РАЙОН

04.02.2011

tags: 

від vestnik55

 

  

1 Vote

 

Через те, що поряд існували селища майже з однаковими назвами: Волове і Волівець часто виникала плутанина з поштовими відправленнями, прийнятті документів та орієнтації в назві громади- волівчани, воловчани.

Оскільки Волівець- ще й залізнична станція, назву яку занесено на дорожні карти Європи, включено в різні довідники і розклади руху поїздів від Чопа до Владивостока, вирішено зберегти назу “Воловець” а перейменувати  Волове.

На початку 1953 р. у Воловому відбувся актив, на якому керівники округу проінформували про перейменування населеного пункту..

Поступило три пропозиції назв: Верховина, Межигір”я і Червоноармійське.

Вирішили підтримати назву – “Межигір”я”, а для того, щоб назва набрала поетичного відтінку і була більш зрозумілою, зупинилися на назві – “Міжгір”я”.

лютого 7, 2011Загальне, Історія, Край

Верецький перевал.

Верецький перевал.

З найдавніших часів так історично склалося, що Закарпаття було  об’єктом, а не суб’єктом історичного процесу. Спершу його землі завойовували й дарували, а з народженням європейських націоналізмів питання власності Закарпаття перейшло з феодально-силової в  ідеологічну площину. Усі, хто претендував на ці території, змушені були відшукати або придумати історичну легітимізацію експансії. З цим завданням дуже ґрунтовно впоралася Угорщина.

…далі »

січня 14, 2011Історія, Край, погляд туриста, РАЙОН

Воловець.

Не впізнати сучасний Воловець. Це затишний і компактний  районний центр зі всіма атрибутами міста.

…далі »

січня 13, 2011Край, погляд туриста, РАЙОН

13.01.2011

tags: 

від vestnik55

  • Карта Воловецького району

    Воловецький район розташований у північній частині гірського Закарпаття, межує із Сколівським районом Львівщини, Велико-березнянщиною, Свалявщиною і Міжгірщиною, займає площу 544 кв. км. Населення понад 27 тисяч чоловік, середня густота населення 20 чоловік, або 28 чоловік на один кв.км. в місцях придатних для поселення. У районі нараховується 25 населених пунктів, підпорядкованих 14 сільським Радам.

  • Через територію району пролягає автомобільна дорога Київ-Чоп і дороги місцевого значення Нижні Ворота – Міжгір”я, Жденієво – Великий Березний., електрофікована залізнична дорога Львів – Чоп,газопроводи “Уренгой-Помари-Ужгород” і “Уренгой – Західний кордон”, нафтопровід “Дружба”, високовольтні електролінії системи “Мир” і “Братство”.
  • Воловеччина відома далеко за межами Закарпаття “Гукливським літописом”, “Скотарським євангелієм”, історичними пам”ятниками – Канорською і Гукливською церквами.
  • Селища:
  • Воловець – районний центр, розташований в долині річки Вича, Біля підніжжя гори Темнатик, за 115 км. від обласного центру м. Ужгород. Населення близько 7000 чоловік. Через селище проходить залізнична дорога Львів- Чоп. Перша історична згадка- 1433 рік.
  • Нижні Ворота-  згадуються у письмових джерелах ще у дванадцятому сторіччі, тодішні Нижні Верецькі входили до складу Галицько- Волинського князівства. Селище розташоване у мальовничій місцині біля підніжжя Східних Бескидів і Верецького перевалу на автодорозі Львів – Ужгород за 12 км. від районного центру. Населення- близько 3000 чоловік. Перша історична згадка- 1170 рік. Підпорядковано с. Задільське.
  • Жденієво- розташоване на берегах річки Жденїївки за 32 км. від Воловця.  Відоме з 17- століття. Населення – близько 1,5 тисяч чоловік. Підпорядковано с. Збини.
  • Села:
  • Абранка –  розташована за 20 км. від районного центру біля автодороги Львів – Чоп. Перша історична згадках- 1611 рік. Населення- 650 чоловік.
  • Біла Совиця- розташована біля підніжжя гори Пікуй за 22 км. від районного центру біля дороги Львів- Ужгород. Перша історична згадка- 1704 рік. Населення- більше 500 чоловік.
  • Верб”яж – розташований за 17 км. від Воловця на автодорозі Львів – Ужгород.  Населення – близько 1000 чоловік. Перша історична згадка – 1600 рік. Селу підпорядкована с. Латірка.
  • Верхні Ворота / до 1946 року Верхні Верецькі/- розташовані за 7 км. від районного центру на автодорозі Воловець -Н. Ворота. Населення – близько 2500 чоловік. Перша історична згадка – 1558 рік.
  • Лази – розташоване за 11 км від районного центру. Населення – близько 1000 чоловік. Перша історична згадка – 1600 рік.
  • Підполоззя- розташоване за 22 км. від районного центру. Населення- 750 чоловік. Перша історична згадка – 1430 рік. Підпорядковані  Верхня Грабівниця і Ялове.
  • Ростока – розташована за 45 км.від Воловця. Населення – 600 чоловік Перша історична згадка- 1631 рік. Селу підпорядковані – Кічірне і Перехресний.
  • Скотарське – розташоване за 7 км. від районного центру. Населення близько 1, 5 тисяч чоловік. Перша історична  згадка- 1607 року.
  • Тишево- розташоване за 17 км. від Воловця біля дороги Львів – Ужгород. Населення – близько 550 чоловік. Перша історична згадка – 1648 року. Селу підпорядкована Котельниця.
  • Щербовець- розташований  біля підніжжя гори Пікуй за 33 км. від районного центру. Населення – 400 чоловік. Перша згадка- 1612 року. Підпорядковано с. Пашківці.

© 2007-2015 В І Л -сайт для Воловецького району. | Працює на Wordpress наданий сервісом BLOG:NET.UA за підтрики Trip to Europe