січня 6, 2011Загальне, Новини, Релігія, Свята
  vinok

Вітаю Вас з РІЗВОМ ХРИСТОВИМ !

angel

Вже коляда по світу ходить,
А над вертепом зірка сходить,
Де в яслах спить мале Дитя
Це рід людський діждавсь Царя!
Дай Боже, добрі люди й Вам,
Прийняти у серця Царя любові,
Він сповнить кожен дім добром
Достатку всім буде доволі!
В цей благодатний час,
Коли Ангели сповіщають всім Добру Новину,
Вітаємо Вас з Різдвом Христовим!
Нехай Дитя Ісус благословить Вас та Вашу родину!

angel
svicza angel svicza

 

 

Сердечно вітаю Вас з нагоди світлих і радісних свят Різдва Христового та Нового року ! З Різдвяних свят, із світлої надії кожної людини на щасливе прийдешнє розпочинається новий рік нашого життя, наші майбутні звершення у нових справах. Бажаю здоров’я, щастя, добра і благополуччя, успіхів у Вашому житті.

 

Не залишай цю вітальну листівку тільки для себе. Чим більше людей отримає цю зсилку, тим більше любові та щастя Ви принесете в цей світ!

Поділися з своїми улюбленими друзями!

Скопіюй цю зсилку та відправ друзям!

http://www.webshkolauspeha.com

листопада 5, 2010Відносини, Релігія

«Недавно видавала заміж дочку. Весілля було в суботу. Молодята хотіли цього дня і повінчатись,але в місцевому храмі їм сказали, що в суботу шлюб — святе таїнство — не звершується. Хотілося б почути докладніше роз’яснення з цього приводу». Отож, за роз’ясненням звернулись до митрофорного протоієрея  настоятеля храму Святої Марії-Магдалини .— І не тільки в суботу не можна вінчатися. У церковних канонах є така вказівка: не можна вінчатись впродовж постів і навіть у заговини, тобто в день перед початком посту. Не можна вінчатись і напередодні середи та п’ятниці, оскільки церквою ці дні об’явлені пісними цілий рік. Не звершується таїнство вінчання напередодні великого свята чи храмового свята. Ось у мене в храмі Марії-Магдалини в цьому році храмове свято випало на понеділок — 4 червня. Третього червня була неділя, але я не мав права вінчати. А неділя, як ми знаємо, завжди свято. Тому напередодні, в суботу, вінчати не можна.Всі ми, священики, користуємось спеціальним настільним календарем. Той, хто займається його випуском, з благословення вищих церковних органів вказує в такому календарі, коли не звершується таїнство вінчання. Але, незважаючи на це, дехто із священнослужителів йде на порушення. «У вас же такий самий календар, — кажу їм, — чому ж не дотримуєтесь його?». «Я говорив молодим, — чую у відповідь, — що в суботу вінчатись не можна, але вони наполягали на своєму. То вже їх гріх». Я ж думаю, що це наш гріх, священиків, якщо не змогли пояснити, довести істину до душ молодих.Дехто із священиків каже, що церковні канони давно порушені — ніхто, мовляв, з молодих людей не утримується від інтимних стосунків до шлюбу (хоча це теж засуджується церквою). Тобто вінчання стало формальністю. Я не згідний з такою точкою зору. Всі ми знаємо, що перед вінчанням обов’язкове таїнство сповіді. На сповіді молоді приносять покаяння за все — за свої гріхи, в тому числі і за втрату невинності, якщо такий гріх уже був. І від сповіді до вінчання молоді утримуються від інтимних стосунків, бо вони просили у Бога прощення за свій, може, надто гарячий темперамент. Покаявшись, наречені чекають вінчання, щоб з чистою совістю стати на рушничок й отримати Боже благословення. І коли до мене приходять молоді, які хочуть повінчатися в суботу, то я їм пояснюю все і раджу повінчатись, наприклад, у п’ятницю чи в неділю після весілля. Тобто прийняти правильне рішення і не розпочинати своє сімейне життя з гріха, бо це не принесе нічого доброго ні їм, ні їхнім дітям.До речі, люди тепер релігійно більш освічені, ніж 15-17 років тому. Всі чудово знають, коли розпочинається піст, коли закінчується, заздалегідь планують весілля. І чітко знають (а якщо не знають, то повинні це усвідомити), що за церковними канонами по суботах вінчати не можна. На порушення, як мені здається, штовхає практичність. Справа в тому, що, зокрема, в Луцьку кожної неділі багато весіль, і вже до жовтня, а то й далі розписані всі кафе та ресторани. Не бажаючи втрачати клієнтів, у цих закладах пропонують нареченим провести весілля в суботу. Дехто з молодих хоче в цей день і повінчатись, щоб не розтягувати торжество.Бог не є караючим суддею. Бог — милосердний, чоловіколюбний. Але ж люди самі на себе інколи накликають його гнів, від чого й хочеться їх застерегти.

листопада 4, 2010Релігія

4 Лист. 2010 Фікція, Церква, Загальне

Вся мудрість числа 66679a81b386571.jpgКнига Климова Г.П. «Протоколи радянських мудреців» наштовхує на слідуючий висновок:«Біблія, як відомо складається з двох частин, з яких Старий Заповіт виступає мов би історичним фоном і прелюдією  для Нового Заповіту або, ще його називають- Євангелія, що в перекладі означає Блага вість, книжка суто символічного характеру, яку слід розуміти в переносному смислі. Церква твердить, що це книга про спасіння людей.  Проте напрошується величезне запитання; від кого спасати?, або від чого спасати?До Нового Заповіту поняття Диявола не було, був лише Первородний і безліч інших, встановленних Мойсеєм, гріхів. Диявол же вперше появляється  у Новому Заповіті перед Ісусом, щоб  переманти його на свою сторону.  Появляється він, як антитеза і прямий противник Бога. Звідси випливає, що у Євангелії йде мова про спасіння людини від цього диявола.Що ж то таке диявол?. У  богословські літературі  цей персонаж досить багатогранний, що  творить  свої пакості у темноті і все навпаки, а згідно діалектичного матеріалізму ця особа  представляє собою не що інше, як процес виродження і дегенерації, шляхом статевих збочень, психічних хвороб і окремих деформацій організму.Таким чином, всі так звані відьми, відьмаки і люди, що одержимі душевними хворобами є представниками диявола, а так, як процес виродження зараз проходить масово і повсюдно, то саме через це у Біблії дано йому ім я –легіон. Душевна хвороба- це злий дух, нечиста сила.Наука про Бога і диявола надзвичайно непроста.  Знаючи,що Євангеліє – книга сутто символічна, тоді Царство Небесне- це просто майбутнє. Через те, що Закон балансу і його складові настільки сильні, що древні мудреці назвали це одним словом Бог, а того, хто ці закони сформулював- Сином Божим. Отож, якщо слова апостолів перевести на мову діалектичного матеріалізму, то сили, що творять називаються Богом, а ті, що все рушать- дияволом. Це і є закон рівнодії /балансу/.Кажуть, що Бог обітає на небесах, а диявол на грішний землі, між нами. Може тому, деякі філософи стверджують: якщо розум – дар Божий, а божевілля від нечистого і якщо вважається , що такий стан душі є вищою формою розуму, то  виходить, що світом править диявол і тоді стає зрозумілим, чому у Євангелії сказано, що диявол князь світу сього. Про взаємозв язок між розумом і божевіллям розказано на перших сторінках Біблії, у книзі Буття, де змальовано первородний гріх. Інші філософи твердять, що диявол- це Ніхто і Ніщо, але це ніщо- знищує все.Виявляється , що слово «геній»  походить від арабського «джіни», тобто злі духи. Епілепсію колись називали святою хворобою,  інші ж подібні душевні хвороби в старі добрі часи йменували бісами.  Умовно ці біси ділилися на спадкові психози і набуті психози, які походять через порушення нервової системи. Але часто одне з другим зв язано. Серед таких хворих надзвичайно багато алкоголіків, наркоманів, виродків не тільки душевних, але й тілесних, що у свою чергою є міткою диявола. І таких «мічених»  надзвичайно багато- згідно світової статистики їх нараховується  до 66,6% ,тобто кожна шоста людина є психічно хворою, яким необхідна психіатрична допомога. Один з таких «мічених»-доктор Фрейд вважав, що душевні хвороби з являються через те, що людина утримується від емоцій, намагаючись переживати в душі. І він же радив випускати цих бісів назовні. Однак біблійні апостоли знали про це набагато раніше і вустами Матвія твердили: «Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить по безводних місцях, шукаючи покою і не знаходить.  І бере з собою сім інших, зліших, чим сам і повертається назад, до свого дому і ввійшовши живуть там…».Диявол не переносить того, коли його хватають за хвіст. Отож зачепити дебіла- дегенерата – це набагато гірше, чим сісти голою задницею у кущ кропиви, або в мурашник.Але, як казав Кузма Прутков, не будемо розливатися думкою по дереву і спробуємо розгадати загадку про число звіра «666» і це «число людське». Раніше була містика, а тепер статистика. Колись не знали «процентів» -відсотків по українському. А все надзвичайно просто- 666 чоловік з тисячі, є не що інше, як 66, 6 відсотка божевільних людей та душевно хворих людей. От і вся містика, і вся мудрість.  Хто має розум, той хай порахує число звіра, бо це число людське.»

серпня 5, 2010Загальне, Релігія, Свята

Святкуємо і спостерігаємо



17 серпня, понеділок — семи юнаків Ефеських: Максиміліана, Ексакустадіона, Івана, Антоніна, Діонісія, Мартиніана, Іамвліха (ІІІ ст.). Їх, християн, за наказом імператора Декія заживо замурували в печері неподалік малоазійського міста Ефес. Через 200 років під час будівництва печеру випадково відкрили і юнаки прокинулися. Згодом знову заснули до загального воскресіння мертвих. Цього дня останній збір огірків, добре відбирати жовтяки на насіння.

18 серпня, вівторок — мученика Євстигнія, який 60 років прослужив у римському війську, таємно сповідуючи християнство (ІІІ-ІV cт.). На 110 році життя був страчений за наказом імператора Юліана Відступника. До Євстигнія-житника прибирають жито. Цього дня треба їсти цибулю з хлібом, щоб не хворіти протягом року й мати гарний колір обличчя.

19 серпня, середа — Преображення Господнє, або Другий Спас. Ісус з учнями побував на горі Фавор, де розмовляв із Мойсеєм та Іллею, й обличчя його засяяло, як сонце. На Яблучний Спас у церквах освячують обжинковий вінок із пшеничних колосків, гриби, віск і мед у стільниках, фрукти й овочі, обов’язково яблука з нового врожаю. Вірять, що на тому світі цього дня Мати Божа роздає дітям яблука, оминаючи тих, чиї матері їли їх до Спаса. Якщо рясно зродила антонівка — наступного року буде гарний урожай на хліб. Останній день літа: ”Прийшов другий Спас — пішло літо від нас”.

20 серпня, четвер — священномученика Меркурія Печерського, ченця Києво-Печерського монастиря, згодом єпископа в Смоленську. Там був замучений Батиєм 1239 року. Мощі його дивом припливли Дніпром до Києво-Печерської лаври й покояться в Ближніх (Антонієвих) печерах. Останній збір малини й лікарських трав. До них примовляли: ”Діва Марія це зілля садила, а Спас поливав і нам на поміч давав”.

21 серпня, п’ятниця — преподобного Григорія, іконописця Києво-Печерського (ХІІ ст.). Прибув із Константинополя до Києва для розпису лаврського храму Успіння Пресвятої Богородиці. Написав багато чудотворних ікон. Цього дня передбачають погоду на січень: тепло й затишно — у січні відлиги, дощ — Різдво зі снігом, холодно — чекай на початку року морозів.

22 серпня, субота — апостола й євангеліста Матвія. Проповідував у Малій Азії, на Балканах і Кавказі. 63 року в Юдеї прийняв мученицьку смерть через побиття камінням.

23 серпня, неділя — блаженного Лаврентія-чудотворця (ХVІ ст.). На Лаврентія погожий день і тиха вода в річках і озерах — зима й осінь без бур і завірюх.

Народні свята

7 січня Різдво Христове. Святвечір. Коляда
13-14 січня Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік)
19 січня Водохреща
29 січня Петра Вериги
30 січня Антон Перезимник
14 лютого День святого Валентина
15 лютого Стрітення
1 квітня День сміху
7 квітня Благовіщення
Масляна
Великий піст
Великдень
Рахманський Великдень
Трійця. Зелені свята
Петрівка
7 липня Івана Купала
2 серпня Пророка Іллі
19 серпня Преображення або Другий (Яблучний) Спас
11 вересня Усікновення (Головосік)
27 вересня Здвиження
14 жовтня Покрова
4 грудня Введення. Третя Пречиста
7 грудня День Катерини
13 грудня День Андрія
19 грудня Свято Миколая

липня 10, 2010Історія, Релігія, Свята

   12- го липня — Петра і Павла, свято, яке приходить до нас майже у зеніті літа. Повна його церковна назва — славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла.

Вони були учнями Ісуса Христа. Первоверховними їх називають тому, що вони більше від інших потрудилися у проповіді Христової віри. За євангельськими переказами, апостол Петро був старшим братом апостола Андрія, до зустрічі з Христом мав ім’я Симон. Разом із братом вони заробляли на хліб рибальством. Апостольським іменем Петро (із грецької — “камінь”, “скеля”) нарік його Христос, коли покликав за собою. Тому за церковною традицією апостол Петро сприймається мов той камінь, на якому була заснована церква. Петро першим із усіх апостолів повірив у божественне призначення Ісуса Христа і був особливо відданий Учителеві. Тим символічнішими є його відречення, а потім — щире розкаяння. Ісус простив його. Іменем Христа він зцілював хворих, воскрешав померлих. Останні роки присвятив проповіді Євангелія на Сході й Заході, за що був приречений на мученицьку смерть у Римі, де й похований недалеко від тріумфального шляху. І досі у вічному місті є Мамертинська темниця, у якій за наказом імператора Нерона було ув’язнено апостолів Петра і Павла, які одночасно прийняли мученицьку смерть — їх розіп’яли вниз головою. День їхньої страти і відзначається Церквою як день Петра і Павла.
Доля Павла, який залишив по собі 14 євангельських послань, була не менш драматичною. Він походив із секти фарисеїв, відзначався особливою освіченістю і, як свідчив згодом, гоніння на християн, переслідування учнів Христа було головною справою його життя. По дорозі у Дамаск, куди він ішов, щоб виявити і знищити всіх послідовників учення Христа, Савл (таким було його ім’я) осліп. Відчувши на собі велич Бога, Савл прийняв християнство і як апостол Павло засновував церкви, здійснював чудеса і своєю мученицькою смертю довів відданість Ісусу.
В Україні з Петровим днем пов’язувалося чимало повір’їв та звичаїв. На Петра вперше після посту дозволялося готувати молочні страви. У кожній хаті варили вареники з сиром, пекли мандрики — сирні бабки. За переказами, саме такими мандриками харчувався святий Петро, мандруючи по світу. Одного разу нахабна зозуля вкрала в апостола останню мандрику, за що була покарана: вдавилася нею і від того дня перестала кувати. Якщо ж зозуля кує і після Петра, то, за народним повір’ям, це віщує нещастя.
У книзі відомого етнографа Олекси Воропая “Звичаї нашого народу” знаходимо прецікаву легенду про те, як Петро, мандруючи з Ісусом по землі, людей парували. Якось побачили вони дівку, яка, обливаючись потом, жала жито. Інша ж — заснула собі в борозенці, замість того, щоб жнивувати. Далі — парубок жито косить, хоч і страждає від спеки. А його напарник ліг собі під возом і спочиває. От Петро і каже, що треба спарувати тих двох роботящих і двох лінивих. Та Бог заперечив: не можна цього робити, бо ж помруть з голоду. Відтоді й повелося, що коли чоловік роботящий, то жінку собі знаходить не вельми працьовиту і навпаки.
Після Петра у багатьох регіонах України вже починалися жнива, що й зафіксовано у петрівчанській пісні:
Минулася петрівонька.
Почались жнива,
Наробилася у полі,
Що ледве жива.

Святий Петро вважається покровителем рибалок і пастухів. Либонь звідси й народна назва розповсюдженої в Україні рослини — “Петрів батіг”. Так називають довгі, гнучкі, з ніжними небесно-блакитними квітами стебла цикорію. Цікаво, що попри свою декоративність “петрові батоги” не можна поставити в букет — одразу ж тратять колір і в’януть. Тож милуйтеся “петровими батогами” у лузі, в полі й не забувайте, що це ще й цінна лікарська сировина, а один із видів цикорію вирощується як салатна рослина.

червня 20, 2010Відносини, Люди, Новини, Релігія

i_3.jpgДух Божої благодаті витав над Свято-Вознесенською церквою під час Зелених Свят/ на Трійцю/ уjesch.gifВоловці. Православна громада майже після півтора річного ремонту, чекала освячення нових розписів храму, нової престольної позолоченої ризи,внутрішньої і зовнішньої реставраціїї храму. Не так давно затісна для громади церква, збільшилась просторово не лише за рахунок єргономічного переплануваня а й заміною лавиць на менші за конструкцією. Раціональної реставрації зазнали хори,облаштовано дяківський крилос.
І що саме -над витонченим інтер»єром возносяться лики святих із біблійних образів, з реперодукцій чудотоворних ікон.Ошатна церква,оновлення якої тривало за рахунок і стараннями громади,з нагоди зелених свят прикрасилися ще й гілочками липи.
Урочистою була зустріч преосвященого владики,єпископа Мукачівського й Ужгородсь- кого Феодора,який прибув у супроводі почту.Тісним людським коридором , доріжкою з квітів,прямував владика до спеціального підвищення в центрі церковної зали, щоб звідти здійснити канонічний обряд облечення. Настоятель Воловецького храму отець Роман подає митру й інші атрибути владичого сану,й сановник у лункій тиші читає богонатхнені молитви на освячення нового церковного розпису й позолоченої ризи,всієї оновленої церкви,просячи в Бога-Отця благословити і освятити все і вся й подати благодать храм  і його прихожанам.І під задоволений і втішний гул учасників торжества щедро скроплює оновлений храм.Після величної божественної Літургії,яку владика провів спільно з прибулими з ним священнослужителями, та з духовними отцями православних громад Воловеччини.
Високий сановник відзначив старання церковної громади у прикрашенні храму Божого,що є малесенькою часточкою Неба і Царства Божого,домом Божим на землі. Закцентував увагу присутніх на довершеному зовнішньому і внутрішньому опорядженні храму,усталеному порядку та чистоту,воздав хвалу таланту іконописця Миколи Васильовича Мацура,подяку –старанності пастви,яку цілеспрямовано веде Божими стежками добрий пастор-Роман Глюдзик.Дякуючи душпастирям і всім вірникам за Святий світлий день у серці Верховини,владика Феодор відзначив усіх,хто постарався в оновленні храму.За ревну службу Церкві Христовій настоятелю храму,протоієрею доброму пастору вручено високі нагороди:Хрест з прикрасами і грамоту митрополита Київського і всієї України Володимира.Такі ж грамоти і медалі рівноапостольного Святого князя Володимира удостоїлися голова церковної ради та художник-іконописець.
Отець Роман наприкінці Божественної Літургії щиро подякував преосвященному владиці Феодору за піклування про духовний розвиток православних приходів Воловеччини,за окрасу своєю присутністю,за глибину молитов і проповіді велелюдного і величного торжества Свято-Вознесенського храму.


© 2007-2015 В І Л -сайт для Воловецького району. | Працює на Wordpress наданий сервісом BLOG:NET.UA за підтрики Trip to Europe